proza

Марта на Церері (книга четверта)

proza

Зміст:
1 - глава несумісна з перебігом життєво важливих процесів
2 - пекельна глава
3 - глава аметафізична
4 - глава поза часом
5 - глава проміжна межи попередньою і наступною
6 - глава, в якій Марта зустрічає себе саму
7 - глава, в якій Марта застусовує Ключ
8 - глава, якої, можливо, взаправду і не було
9 - глава про неминучість
0 - глава, котра не буде дописана ніколи

Марта на Марсі (книга третя)

proza

Зміст:
1. глава вступна, вона ж одинадцята
2. глава девята, найкоротша
3. глава третя, з котрої все розпочалося
4. глава перша, котрої так бракувало
5. глава четверта, про шкідливість паління
6. глава пята, тубільна
7. глава шоста, у котрій має місце „таємний сніданок”
8. глава осьма, котра, як не дивно, дійсно нею є
9. глава друга, в котрій Ви дізнаєтесь про Марту
10. глава десята, псевдокульмінаційна
11. глава дванадцята, вона ж остання
12. глава сьома, бонусна

коли дме західний вітер

proza

Епізод 1
Кадр 1 Ніч. Місто. Вулиця. Вітер...(шум вітру). -„Луна його поступу бруківкою міста резонує із твоїм нутром,..”
Кадр 2 Бруківка. Луна. Він маркує кроки (видно чоботи). -„...перед ним сіють попіл і розпускають думки навсібіч,- Він бо звільняє живих від ілюзій життя;..”
Кадр 3 Клапоть газети вітер жбурляє в об’єктив камери. -„...Він приходить... (титри) коли дме західний вітер!..” Спалах білого...

Тушіта (фрагмент)

proza

...Безтілесна маса нашарувань продуктів ментального розпаду приспаної свідомости зтекла, витекла разом з утомою, жагою і неміччю, полишивши спокій!.. Якби я снив,- то певне прокинувся б, якби ж я біг.- то вже напевне зашпортався. Отакої!..

пиво

proza

Дiйовi ocoби: Вiн, Вoна, Гicть.
ява 1
Гicть лежить пocеред кoну "мертвий".
Вiн: - я... гик... за пивoм!.. хiг... (вихoдить)
Вoна: - гаразд,.. я ж дoпoки пoдрiмаю.
Вoна пoтягуєтьcя, пoзiхає, вмoщуєтьcя i заcинає...

49 діб паранірвани годиникаря (вцілілі фрагменти)

proza

1

- Якось Годиниковий Майстер, життя Якого було переповнене Нічим, створив величний механізм, і Сам став частиною його, але Собі Він залишив привілей добрішого і право сильнішого, - однією думкою Майстер міг створити і знищити будь-що...
"Агов, Майстре, я зрозумів усе ", - гукнув я, але відповіді не одержав,- знову підвів небесний зв'язок.
- Скажена пустеля проковтнула наші рештки і замовкла.Тихо конало місто, спотворене тіло якого, прикрашали гнояки ліхтарів.Ми несли в собі вітер і сіяли попіл...