Чи пов'язуєте ви майбуття своє і дітей своїх з Україною? І якщо так, — чи вбачаєте ви сталі перспективи розвою? А чи усвідомлюєте відрив України від модерного світу?...

  Насилля і страх, шантаж і патос — ото й увесь інструментарій теперішньої влади в Україні. Це — все що залишилось, — решта розсіяно за вітром. Ніц людського, нічого від Бога. Винуватих шукати марно, — їх число обраховується десятками мільйонів, — це абсолютна більшість українських громадян, — усі хто обирав собі паханів, а також усі ті, що боролись за ротацію паханів їхніх на своїх...

  Відразу ж мушу застерегти, що даний текст буде позбавлений світоглядних, ментальних, етнічних, національних, релігійних детермінант і має на меті лише констатувати факт ідіократії адміністрацій відповідальних за організацію управлінської (державної, дозвільної та корпоративної) діяльності в Галичині в останні три чверті віку...

  Тепер-ка стало модньо хизуватися мертвими героями, помирати за щось, вбивати когось за ідею; нині модньо бути імбицилом, воювати супроти ідіотів, коритися волі дебілів. Та пощо до цієї когорти тулитися людині розумній? З остраху цькувань і ріжних таврувань - зрефлексують заледве неповнолітні, за умови браку освіти і життєвої науки. То пощо? Не знаю. Тому й не буду. Не буду брехати собі, і перед иншими кривити душею задарма не стану...

  Який місяць тому на типове запитання нашого часу "що буде далі?", я, в приватних бесідах, відповідав друзям простим однозначним реченням, - "полювання на відьом!". Хтось в це не вірив, хтось - не хотів вірити. Зізнаюсь, навіть я - не сподівався на надшвидке втілення тих слів...