Тушіта

...Безтілесна маса нашарувань продуктів ментального розпаду приспаної свідомости зтекла, витекла разом з утомою, жагою і неміччю, полишивши спокій!.. Якби я снив,- то певне прокинувся б, якби ж я біг.- то вже напевне зашпортався. Отакої!..

...Скниє собі людська істота, аж раптом,- гульк: маєш тя, аби'м знав - яке ото.

...Дивно воно мені - жодних бо чеснот за собою не застерігав, мало не в гріш себе ставив, хоча кохався в собі без міри,- як це вміють ниці і підлі. А відтак,- нелогічним здавалося те, що мало місце...

Ви ж тільки візьміть оте до ваги: ні сіло, ні впало, з неба двоє зійшли, узяли мене під піхви й вознесли туди, на теє небо, котре од нас сьоме,-... там ще у них така модня вивіска на саскриті і транслітерація галицькою латинкою - "TUSHITA".

Привели мене до того, котрий у них там Сам, а в нас потім буде, до Майтрейї, значить. А він такий весь ніякий, тобто сутність його в Дхарма-Кайя. І каже мені, моїм голосом до моїх вух і з мого нутра,- "Однині й до скону і потому, аж допоки триватеме ця кальпа,- ти мій аватара!",- себто утілення його божественної суті. Я ж йому, вража б його мати взяла взяла, кажу теє,- "Себто, допоки? І з якої б то ради?". Ну він і відповів, моцно і хвацько, ага, а потім ще,- "Будеш моїми чуттями, і органами чуттів, і не впадеш в Сангсару, перебуваючи в ній, ала незмінно перебуватимеш в Нірмана-Кайа, а по смерті в Сабхога-Кайя. Пхат! Свах-хах!".

Я, власне, хотів заперечити йому відносно органів... чуттів, аж раптом...

Безтілесна маса нашарувань продуктів ментального розпаду приспаної свідомости зтекла, витекла разом з утомою, жагою і неміччю, полишивши спокій!.. Якби я снив,- то певне прокинувся б, якби ж я біг то вже напевне зашпортався б.