кминова зупка

https://www.facebook.com/spizharkapanistefy/photos/a.1454663651425262/1533709146854045/

  О, так! Кминова зупка! Смак тої справи зворухобує в памяті дитячі спогади.
  Літо, спека. Не така як ото на часі (+35 в затінку, та й на доважок - в місті). Правильна спека: +26/+32 в малім галицькім містечку, обкладеному лісами та горбами і підперезаного водяним паском Збруча...
  Там, за садком, - круча, поросла молодими кленами, а нижче, трохи далі джерела з Нафтусею (котре наш прапрадід за Австрії накопав в пошуках нафти), - дещо далі - біля самої річки, в тім місці, де, перед залізничним мостом Збруч витина острівець у формі галіону (щоправда центральна щогла дещо прихилилась і досяга гіллям до води), так от, - саме там, поблизу пшеничного поля, власне між полем і приліском, де тоте джерельце в котрім малих тритонів збирали для потреб шкільних (за вказівкою класної нашої, грізної і справедливої, хоча й невеликої на зріст Марії Іванівни, - так, так її звали - не жартую, наша класна, відзначена як "педагог республіки", носила своє імя-побатькови цілком заслужено, - принаймі пан директор ніколи з нею не сперечалися, але, будучи дуже високого зросту і худої статури, при можливих суперечках опускали голову і дещо сутулились...), між джерельцем і полем - були грядки, - садили там, звісно ж, городину, але не ягоду, - насамперід - тмин, і, обираючи кудою добиратись до живильної вологи, я між підболоченими кущами і грядками з тмином робив правильний вибір - намагався перестрибнути грядку, звичайно ж, зважаючи на те, що чемпіоном світу з стрибків я не вдався, іноді не дострибував, тобто завжди, трохи менше, чи трохи більше, - однаково - по тих вправляннях - пах кмином, - руки, голова і волосся, футболка щойнозмочена в джерельній воді...
  Коли повертав назад, - вгору, перестрибуючи сходинки стежини обвитої деревами що тянулася знизу, від Нафтусі до самого городу і садочку пані Чайківської, я трохи губив той запах, але коли заходив в прохолодну камяницю, - натикався на знайомий аромат, - то була кминова зупа, котру до обіду витворила пані Чайківська - моя перша вчителька!..