Те, за що раніше карали на горло, сьогодні можна придбати будь-де

  Морозиво, який би вид воно не приймало, більшу частину своєї багатовікової історії проіснувало як імператорсько-королівські ласощі. Задовго до нашої ери, близько 5000 років тому, китайці змішували сніг з шматочками апельсинів, лимонів і зернями граната, - зі снігом в Піднебесній проблем не було, в усякому випадку у імператора. Вірогідно, від китайців цей смачний засіб від спеки перейняли араби і перси. Саме від них морозиво в вигляді фруктового льоду стало відоме в Європі, де воно з’явилося лише в XIII столітті.

  Оригінальний рецепт холодного десерту був відомий арабам. Вони висмоктували пташині яйця, заповнювали лушпу ароматизованою водою і закопували на ніч в сніг. Олександр Македонський, щодня посилав гінців до найближчої гори за снігом, аби ввечері, почитуючи Гомера, після кровопролитної битви, смакувати високу поезію з замороженими фруктами. У божевільного Нерона для зберігання снігу з альпійських гір були спеціальні льодові погреби. Гурман-імператор обожнював “льодові персики”, - з фруктів акуратно виймались кісточки, на місце котрих вставлялись шматочки льоду.

  Рецепт державної ваги
  В кінці XIII століття Марко Поло привіз з Китаю рецепт приготування охолодженого шербету. Венеціанські дожі розкуштували заморську диковинку, прийшли в захоплення і ... оголосили рецепт державною таємницею. Винуватих в її розголошенні відправляли в тюрму замка св. Янгела. Та через кілька століть рецепт потрапив в Францію. Привезла його туди юна Катерина Медичі, що стала жінкою майбутнього короля Генріха II. Вона видала спеціальний наказ, згідно якого за розголошення рецепту морозива страчували без суду і слідства. Пристрасть до морожених десертів від матері успадкували і французькі принци, – банкети, які вони влаштовували в перервах між релігійними війнами, не обходилось без ароматних холодних десертів. Та якщо барони і герцоги серседньовічних дворів могли хоча б час від часу посмакувати морозивом на королівських банкетах, то дрібна шляхта і городяни навіть не здогадувались про його існування. Лише коли, з нагальної фінансової потреби, французька корона почала видавати патенти на виготовлення морозива, посполиті французи отримали можливість вільно його посмакувати.
  Першим торгівлю морозивом відкрив в Парижі в 1660 році італієць Франческо Прокопіо. Ще через 16 років тут нараховувалось вже 250 виробників цього продукту. В 1843 році англійка Ненсі Джонсон винайшла ручний пристрій для виготовлення морозива. Вона запатентувала цей винахід, але з фінансової скрути не змогла наладити виробництво цього пристрою, тому й продала патент за 200 доларів оптовому торгівцю з Філадельфії, який у 1847 році зробив достатньо перших “Фрізерів” для задоволення найвищих на той час потреб. Перший завод по виробництву морозива для продажу був відкритий в Балтиморі в 1851 році Джакобом Фрусселем.

  Екзотичні новинки
  Експерименти із замороженим пивним десертом у світі проводять давно, результати демонструють на міжнародних конференціях виробників морозива та броварів. Одним із найвідоміших британських пивних десертів вважають Root Beer – морозиво, оформлене у вигляді кухля із шапкою ванільного крему замість піни. Морозиво має аромат карамелі й ледь відчутний смак пива. Що ж до ціни холодного дива, то 125-мілілітровий кухоль виробники оцінюють у 1,2 фунта (близько 2 дол. США), а 480-мілілітрова порція десерту коштує 3,49 фунта. Японців уже не здивуєш таким десертом. Тут можна придбати морозиво зі смаком восьминога, з кальмарами, креветками й крабами. Морозиво, яке на 15% складається із пінного напою вартує 250 ієн (2 дол. США). Екзотична новинка — алкогольне морозиво завозилося минулоріч і в Україну, його назва “Superior”, але воно зазнало повного провалу, бо мало просто жахливий смак. Хоча в деяких торгових точках його можна знайти і тепер.
  Випускається і морозиво для діабетиків, але його знайти важко, воно погано розрекламоване і продається лише в кількох точках. Його назва “Судок 0.0 відсотка”.

  Цей жахливий білий наліт
  Процес виготовлення морозива виглядає приблизно так: до змішувача закладається основна сировина і інші компоненти. Маса змішується і доводиться до певного температурного режиму. Потім суміш охолоджується і йде період “дозрівання”. Після цього “тісто” знову збивається при мінусовій температурі і поступає в низькотемпературний тунель. І вже потім морозиво розфасовують. До речі, якщо, розпакувавши морозиво, ви на ньому бачите білий наліт — це наслідок використання неякісного обладнання і неправильного зберігання та транспортування продукту.
  Для виробництва морозива використовують молоко, цукор, сухе молоко і збиране молоко. Лише ж з молока і цукру виготовити морозиво неможливо, адже жирність молока становить лише 3,2%, а морозива, щонайменше 8-12%. Морозиво яке має меншу жирність є так би мовити “економною пропозицією”. Сьогодні усе порційне морозиво майже однакове за рецептурою. Різниця полягає лише в формі, - воно може бути в шоколадній або білій глазурі, з джемом або у ріжку. Термін зберігання усіх видів морозива, котрі зараз виробляються близько року.

  Його полюбляють 76 відсотків населення України
  Морозиво поділяється на три типи: молочне — його жирність складає 4-5 відсотків, вершкове — жирність 8-12 відсотків і пломбір —15-20 відсотків. Крім того виділяють морозиво преміум класу, щоправда, його загальний продаж сягає один-два відсотки.
  Найбільшим попитом користується дешеве морозиво, тому виробники роблять основну ставку саме на нього. Але ціна не дозволяє у значній мірі використовувати натуральну сировину. Багато виробників використовують замінники, - дорогий кокосовий жир замінюють пальмовим жиром, зовсім без використання натурального молочного жиру, а також замінник сухого молока. Дешеві ж жири дуже погано перетравлюються, або не перетравляються взагалі. Тим не менш, за результатами маркетингових досліджень, 76 відсотків населення України полюбляють ласувати морозивом. Щоправда останнім часом покупці стають вимогливіші до холодного продукту. Тому деякі місцеві виробники налагоджують виробництво дорожчих сортів морозива та тортів із нього. Для справжніх гурманів випускається, так зване “елітне морозиво”. Його складовими є тільки натуральні продукти. І додаються не замінники, а справжні шматочки фруктів, фруктові соки і шоколад. На ринку “елітне” представлене лише такими видами як “Тортуфо”, “Імперія”, “Імперія ріжок”, “Лапландія”, а відтепер й нашим тернопільським виробником “Українське морозиво”.

  Новий продукт на натуральній основі
  Два роки тому на наш ринок відразу з 12 видами продукту вийшла фірма “Українське морозиво”. Цього року до асортименту добавилось ще 3 види фруктового морозива в вафельних стаканчиках (лісова ягода, банан, суниця).Фірма має філіал в Києві, котрий виробляє морозиво на паличці (“Каштан”, ”Хрещатик”), яке можна придбати і у нас. Також, крім Тернопілля, “Українське” морозиво можна придбати в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій, Рівненській і Житомирській областях. Як розповів “ТГ” директор “Українського морозива” Василь Ласій, протягом останніх трьох тижнів близько в 50 барах і ресторацях Тернополя з’явилось морозиво топ-класу, - принципово інший індивідуальний продукт, оригінальність якого полягає в тому, що усі його компоненти є натуральними. При виготовлені використовуються натуральні карамель, шоколад, вишні. Синтетичні ароматичні компоненти і синтетичні барвники не використовуються зовсім. Відтак значно зросла й собівартість (вона вища від звичайного морозива мінімум в 1,5 рази). “Барне” морозиво виготовлене за ексклюзивною новою технологією, його жирність становить від15 до 20%. Воно дуже пластичне, позаяк температура замерзання є пониженою. Саме тому навіть при низьких температурах це морозиво більш м’яке, а за 16-18°С йому все ще можливо задавати якоїсь певної форми. Жирність викликає виняткову кремовидність, до того ж морозиво не має льодяного присмаку, зберігаючи яскравість смаку компонентів. Остання стадія виготовлення морозива відбувається в барі. В результаті, скажімо, якщо воно подається в вафельних ріжках, останні є сухими, що неможливо в сортовому морозиві. Від виробництва до споживача продукт доходить до 3 тижнів. Виробляється елітне морозиво малими об’ємами, переважно для барів та ресторацій. Мінімальний об’єм індивідуального замовлення 3,6 кг. За останнє десятиліття дуже багато таких видів представлено в Італії, в Україні ж, допоки подібного практично не було.

  Таким був шлях найпопулярнішого на сьогодні виду ласощів до нас із вами. Зі Сходу, через королівську кухню, попри найвищі заборони і фінансові негаразди перших кондиторів. Такою була градація найвтаємничішої рецептури. Від замороженого фруктового соку до елітних сортів. Певен, що й ви не байдужі до морозива. Як не байдужий до нього і я, -

Даян-Ярослав МОНАСТИРСЬКИЙ