добрий шмат неба вперся в моє вікно,
за ним людці марнують своє життя;
я намагався між них віднайти тебе,-
дарма - тебе серед них нема...
недовго буяла,- зогнила осінь,
затаврувавши у памяті спогад;
щоб не було,- наразі досить,-
пережовування зумовлює втому...
з старих світів в нові світи летіло око
пронизуючи морок холодну темну ніч;
враз раптом зупинилось і сльозу пустило
святу сльозу-росинку чистішу над усе; ...