Як потрапити до кавового раю

polecam / jedzenie / artykuły / 2004-2007 TG+TO

  Більшість з нас розпочинають ранок з філіжанки гіркого “бадьорого напою”, попри усі розмови про шкідливість кави для здоровя. Але, мало кому відомо, що ще в кінці XVIII століття шведський король Густав III наказав провести цікавий дослід. Двом братам- близнюкам, пререченим до страти, замінили покарання на довічне ув’язнення, але з обов’язковою умовою, що один з них щодня і неодноразово споживатиме багато кави, а інший – чай. При цьому обом засудженим були створені однаково добрі побутові умови. Два медики-професори стежили за станом здоровя ув’язнених і очікували хто з них першим захворіє і помре. Чекати довелося довго. Спочатку помер один професор, потім другий, король був вбитий, а обидва кандидати в покійники продовжували спокійно попивати свої “смертельні” дози кави і чаю. Нарешті першим помер той, котрий пив чай, але в віці... 83 роки.

  Гіркий ефіопський напій
  Батьківщиною кави вважають Каффу - місцевість в південно-західній Єфіопії. Десь в XI столітті тамтешні аборигени помітили, що кози, які їли листя кавового дерева, стають жвавими та грайливими. Про це дізнались монахи-місіонери і почали заварювати листя кавового дерева і пити настій, котрий збуджував, знімав утому, підвищував працездатність. Про те, що ці властивості ще в більшій мірі притаманні кавовим зернам, люди дізналися дещо пізніше. Смаження зерен виникло самобутньо: при спалюванні кущів кавового дерева в вогнищах, їх знаходили в попелі жували або готувати з них збуджуючий напій.
  Коли на Сході поширився іслам, одним з канонів котрого є табу на алкоголь, каву почали використовувати в якості стимулюючого напою, на противагу забороненому вину. Торгівці кави поширювали поголос про те, що ті, хто пє каву потрапляють у рай.
  З Ефіопії кава була завезена в Йемен (Аравійський півострів), де вона швидко поширилася, особливо в південно-західній частині, в районі міста Моха, яке тоді називалося Мокко. Ця назва й дотепер слугує торговою маркою для кращих сортів. Протягом двох століть це була єдина країна, що постачала каву на світовий ринок. Саме йеменці першими розробили агротехніку вирощування кавового дерева, основи вибору і розмноження найбільш урожайних екземплярів.
  Тим часом мусульманське духівництво, стурбоване тим, що правовірні відвідують каварні більш охочіше, чим мечеті (що привело до зниження доходів останніх), почало переслідувати поціновувачів цього напою. При султані Магометі IV каварні були заборонені, а любителів кави або страчували, або, зашивши в мішок з-під кавових зерен, кидали в море. Та вже султан Сулейман III вимушений був легалізувати напій, оскільки зрозумів, що боротьбу з кавою не виграти. Невдовзі він і сам став запеклим поціновувачем кави. Ароматний напій поширився в усіх країнах ісламу, а через турецьких дипломатів проник і в інші країни.

  «До синьої пляшки»
  Звичай пити каву у західну культуру приніс галичанин Юрій-Франц Кульчицький, відкриваючи першу в Європі кав'ярню. Зоряний час Юрія Франца настав у 1683 році. За особливі заслуги під час оборони столичного Відня від військ турецького візира Кара Мустафи Кульчицький отримав право на міське громадянство. Крім того, йому було подаровано у власність гарну кам'яницю і доволі значну суму грошей. На його честь було вибито срібну медаль. Коли постало питання поділу трофеїв і міські урядовці запропонували Юрію вибрати щось для себе, він попросив віддати йому великий запас кави, захоплений у турецькому таборі, - 300 мішків на 80 возах. У своєму новому будинку Кульчицький відкрив першу в Європі кав'ярню «До синьої пляшки». Відвідувачів у ній зустрічав сам господар традиційним питанням: «Як справи, братику-серденько?» Цікаво, що цей вираз зберігається у мові віденців і сьогодні, саме так вони вітаються з приятелями.
  Спочатку кав'ярню відвідували не стільки для того, щоб випити кави, скільки тому, щоб познайомитися із легендарною особою рятівника імперскої столиці. Швидко зрозумівши це, Кульчицький організував «рекламну кампанію». Він почав носити турецький одяг, кав'ярня була обладнана у східному стилі. Акція була успішною, а коли каву почали подавати з цукром, кав'ярня «До синьої пляшки» стала одним з улюблених місць відпочинку віденців. Про повагу, якою користувався Кульчицький, свідчить хоча б той факт, що після смерті його було поховано з великими почестями на кошт міста. Його іменем названо вулицю у центрі міста, існує кав'ярня Кульчицького. На розі будинку 4 по вулиці Кульчицького ось уже понад 100 років стоїть бронзова постать галичанина, який перший напоїв Європу кавою. На ньому - екзотичний турецький одяг, таця з філіжанками в одній руці та кавник у другій, біля ніг серед бунчуків з півмісяцем та східної зброї - трофейний мішок з кавою. Між іншим, Кульчицькому належить рецепт не тільки віденської, а й львівської кави, - саме у місті Лева була відкрита друга в Європі каварня.
  В Європі каву почали вживати в XVII столітті, - в Лондоні в 1652 році, в Парижі в 1672-му. Першим виростити кавове дерево на “старому (європейському) материку” вдалося голландцям. На той час це був дорогоцінний продукт, часто королівський дарунок. В XVIII столітті кавове дерево стали культивувати на острові Ява і в Центральній Америці. Близько двохсот років тому кава потрапила в Бразилію і десь з 1834 року є основною сільськогосподарською культурою і джерелом доходу цієї країни. В Росію ж кава потрапила лиша за Петра I.

  У кожному краї свої кавові звичаї
  Кожна країна має свої власні кавові традиції. На Сході можна скуштувати справжню чорну каву, дуже міцну, солодку та густу; її перемішують з гвоздикою та іншими пряностями. В Індії в каву додають велику кількість молока та цукру. Більшість американців визнає лише каву середнього обсмажування з кислинкою. В Баварії ж, зокрема, до двох розтертих яєчних жовтків з цукром (75гр) добавляють чашку гарячого молока. Усе це, помішуючи, доводять до кипіння. Потім добавляють розчинений в теплій каві желатин. Й нарешті, оту кремову суміш розливають в формочки і ставлять в холод(ильник). Французи полюбляють пити каву на сніданок — гарячу, терпку, трохи гіркувату. Італійці винайшли espresso — удвічі міцніший за звичайну каву напій готується з кави дуже темного обсмажування і подається в «напівчашках» (demitasse). Ті ж самі італійці додумались добавляти у каву шоколад та терту цедру апельсина. Цікавий рецепт кави по-середземноморськи: до 8 чашок свіжозавареної кави додають 1\3 чашки цукру, 1\4 чашки шоколадного сиропу, 4 палички кориці, 0.5 чайної ложки гвоздики; доводять до кипіння і раптово зменшують вогонь, аби кава закипіла. Напій розливають в теплі чашки і докладають зверху вершки, прикрашують скибками лимона та апельсина.
  Скандинави п’ють своєрідний кавово-яйцевий коктейль, але не відмовляться і від звичайної, не надто міцної кави; у північних народів найбільш популярні світлі, майже необсмажені сорти. Скажімо ірландці розчиняють чайну ложку цукру в чашці міцної кави, нагрівають напій на великому вогні, додають чарку ірландського віскі, і розливають у високі келихи, поклавши зверху вершки. Голанці віддають перевагу міцній каві з цукром та вершками. Не зважаючи на таку вражаючу різноманітність способів приготування “бадьорого напою” статистика показує, що першість утримає розчин, в якому немає нічого, окрім кави та цукру: 61 % споживачів кави віддають перевагу чорній каві з цукром, 24 % — з цукром та молоком, 11 % п’ють несолодку чорну каву, 3 % — з молоком, але без цукру, 1 % додають у каву коньяк, лимон.

  Лікарський препарат кофеїн
  Усім відомо, що кава знімає втому, підвищує увагу та зосередженість, покращує фізичну витривалість та працездатність. Речовина, яка так цілюще діє на людський організм, уперше було отримано з кавових зерен у 1828 році, вона отримала назву кофеїн. Крім такого очевидного ефекту кофеїн справляє і більш непомітну, але не менш важливу дію: активізує діяльність центральної нервової системи, знижує ризик утворення каменів у жовчному міхурі, попереджує утворення холестеринових бляшок. Сучасна медицина зараховує кофеїн до лікарських препаратів. Він входить до складу психостимуляторів та стимуляторів дихання, підвищує ефективність антибіотиків, ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу. Кофеїн прописують при нездужанні та втомі, при спазмах судин головного мозку та ослабленні серцевої діяльності, при отруєнні наркотиками та інфекційних захворюваннях, при дитячому енурезі та порушеннях дихання у новонароджених. Ще одна важлива властивість кофеїну — те, що він розщеплює жирові клітини та активізує обмін речовин в організмі, тим самим сприяючи схудненню. Саме тому кофеїн входить до складу лікувальних дієт (в тому числі розрахованих на швидкий ефект втрати ваги) та рекомендований для «розвантажувальних» днів. Більшість спеціалістів-медиків дотримується тієї думки, що помірна кількість кофеїну (чотири чашки кави на день) позитивно впливає на самопочуття і не може спричинити ані найменшої шкоди. Деякі дослідники завищують цю цифру до 500—600 мг кофеїну на день (шість чашок досить міцної кави). Звичайно, ця кількість неоднакова для різних людей та залежить вид типа кави.

  Традиція і якість
  Цікаво, що кількість каварень на 100 000 жителів становить: у Мілані – 116,34, Нью-Йорку – 23,15, Новосибірську – 0,61, Санкт-Перербурзі – 0,58, Москві - 0,56, Київі – 0,25, у Тернополі є аж три такі заклади. Найстарший спеціалізований магазин, котрий діє уже четвертий рік, - то є “Магія кави”, деректор якого Сергій Георгійович розповів “ТГ” про таємниці якісного приготуваня кави.
Насамперед серцем і мозком каварні є “бариста” – людина, яка відповідає за приготування кави. У “МК” усі працівники пройшли спеціалізоване навчання, адже вони мають вдовільнити найвибагливіші смаки поціновувачів цього чудового напою. Каву слід вживати не пізніше ніж за 20 днів після прожарки, оптимальна температура приготування – 93°С , контакт між кавою і водою повинен тривати не більше 20 секунд. Найбільше ж уваги в “МК” приділяють дотриманню традицій і якості. І хоча щороку зявляється 5-6 нових сортів кави, не всі вони представлені в магазині, - тут можна віднайти лише вартісні кавові зерна: “Blazer” (Швейцарія) - один з кращих в Європі і світі сортів, “Панорама” (Київ,Україна) –високоякісні обсмажені зерна, котрі постачаються тільки в спеціалізовані магазини і “Elikot”, - найуживаніший сорт. І вже напевне не знайдеться тут сивуватих зерен, - тих, в котрих є ґандж... Шлях кави до споживача є не таким вже й коротким. Кавові дерева ростуть лише в тропіках, адже, для росту, їм необхідна середньорічна температура не менше 16°С. Обробляють зерна в сухий або мокрий (що набагато краще) спосіб. Що цікаво, при обжарці кава не має запаху. Сьогодні, найпрестижнішими вважаються італійські сорти, - так склалося, що Італія єдина з великих європейських країн, не мала колоній, а відтак і прямих поставок кави, тому тамтешні кавовари навчилася змішувати різні сорти і, варто визнати, вдало. Щоправда, такі відомі люди як Брежнєв і Мао-Цзи Дун полюбляли Maragogype (Мексика) – каву з великих добірних зерен. Усі ці види кави можна скуштувати і придбати у “Магії кави”, а також необхідне обладнання. І, можливо, Ви теж долучитесь до числа вдячних відвідувачів закладу, серед яких тернопільський поет Олега Германа (вітання якого зберігається тут же), художник Кушніцький Олександр (котрий написав картину сидячи у цьому закладі), чи поціновувач кави з Риму (Італія), котрий розчулився настільки , що навіть написав листівку. Приємного Вам каювання!..

  На замітку кавоману
  Вміст кофеїну різний у різних видах кави (на 150 мл): мелена кава - 80…90 мг, розчинна кава - 60 мг, кава без кофеїну - 3 мг.
“Арабка” – найкращий серед сортів кави.
“Томливо” – ідеальний для приготування еспрессо і усіх напоїв на його основі.
“Американо” – класична американська кава, відома як регуляр. Готується з великої кількости води і невеликої кількости кави. Ідеально підійде тим, кому протипоказана міцна кава.
“Капучіно” - суміш на третину з еспрессо, на третину з збитого молока, на третину з молочної піни. Вигадана італійськими монахами-капуцинами.

  Цікава кавова історія
  Уся кава в світі великими оптовими партіями продається на біржах в Амстердамі і Нью-Йорку, де її розкуповують менші оптові торгівці... Скажімо, з Малабору (з узбережжя Червоного моря в Європу) кава везлась на кораблях 6 тижнів, відтак набувала специфічного солонуватого запаху і присмаку. Сьогодні, коли можливості транспортування радикально покращились, зерна цього сорту навмисно вистелюють на морському узбережжю на тих же 6 тижнів, аби кава набула своїх особливих характеристик.

За філіжанкою кави з вами був
Даян-Ярослав МОНАСТИРСЬКИЙ
 
19th ITS World Congress in Vienna
1-11-2012
polecam / wydarzenia / artykuły / 2010-2015 Galychyna.info
 
“...зробити все, щоб сирітства стало менше...”
28-02-2007
2004-2007 TG+TO
 
Замки Тернопільщини
12-08-2004
polecam / miejsca / artykuły / 2004-2007 TG+TO
 
З історії національного прапора (роздуми про доречність святування)
7-07-2004
2004-2007 TG+TO

Brak komentarzy. Nie chcesz zostawiać pierwszego komentarza?

Przed opublikowaniem radzę zapoznać się z zasadami!

{login}

Twój komentarz:

odśwież, jeżeli nie widzisz kodu