Слово від редакції

  Шановні читачі!
  Наближається чергова річниця пам’ятної “Конституційної ночі”, котра спричинилася до вседержавної ейфорії від усвідомлення значущості прийняття Основного Закону України. Тоді здавалось, що наявність цього найголовнішого елементу державності вирішить, якщо не усі, то більшість негараздів. На жаль, надії не справдилися, – аж надто часто порушується Основний Закон. Усі вже змирилися з цим і сприймають, як належне, але ж саме Конституція має гарантувати наші свободи, у тому числі й право місцевого самоврядування. Та про які свободи може йти мова, коли в абсолютній більшості наше суспільство керується “законом джунглів”.

  Інколи, прогулюючись з друзями містом, ми зумисне уникаємо місць масового скупчення людей. І не тому, що відлюдьки, – я ж бо радше волів би пишатися своїми співгромадянами, моєю малою батьківщиною! Але щоб досягти покращення нашого з вами життя в нашому ж з вами файному місті, потрібно хотіти цього, бути дещо вимогливішими до себе, не надто поступливими в речах важливих і толерантними в дрібничках. Достатньо бути щирим і щиро любити своє місто. Здавалося б, так мало, але й так багато. Проте усе залежить лише від нас, читачів і дописувачів “ТГ”, сусіди поверхом вище (що цієї зими затопив сусідів поверхом нижче), продавця (що вчора обрахував вас), охоронця правопорядку (котрий, у стані надлегкого алкогольного сп’яніння пригрів буком випадкового перехожого), працівника мерії (який, щоденно переводить 3,14 кг паперу), особисто від вас. Надмірна заангажованість і політиканство проникли в усі сфери життя. Натовп, стурбований наживою, уподібнюється звірові і деградує далі. І так буде, допоки не знайдуться ті, хто віднайде в собі сили чинити спротив.
Нехай же в вашому житті трапляються гарні люди і звірі. І хай вас завжди переповнює почуття гордості за своє місто і свою країну.