Пропозиція на "травневі"

  Що робити на “травневі”? Можливість самоконсервації в місті на часі коли природа нарешті розцвітла і буяє уповні — мало не смертний гріх, відтак таку ймовірність як можливий розв'язок поставленої задачі не розглядатемемо.

  Можна було б поїхати на полювання — за “зеленими чоловічками” на Схід, — “сафарі” на териконах (горами що ходять самі по собі, немов живі), — звісно цікавий досвід, та й жінка втішиться добрим заробіткам, але позбавляти себе весняного різноцвіття не хотілося б, та й наснаги занурюватися в московітські середовища — катма. Також можливо здійснити черговий тур Европами, що, звісно ж, пізнавально, айбо — менш прибутково, — та й зрештою, — чи не досить, — онде благовірна нещодавно закинула правдивий докір, мовляв “У Кракови буваємо частіше ніж у Львови”, — і таки правда на її на боці, — якщо раніше принаймі двічі на рік здійснювали піші мандрівки в Бескиди, Ґорґани чи в Чорногори, і по тім чулися здоровими і натхненими довший час, то в останні роки з тим не складалося. Відтак, рішення очевидне — “Я піду в далекі гори, на широкі полонини...”.
  І остаточним, вирішальним мотиватором у прийнятті цього рішення є “Черемош-Фест”!

  Тому, кому хоча б раз доводилось бувати в “глибокій Гуцулії”, — на схилах Чорногірського хребта, не потрібно пояснювати що то є — “Черемош”. То не просто ріка (і навіть не одна), хоча, звісно ж, насамперед, — то гірська річка, нестримна за своєю натурою (се ж бо не Бескиди, а Чорногори, як не як). Її води розтинають гори як бартка дерева, — се неймовірно мальовнича реальність, така жива і густа немов мед; бурхливі, швидкі і холодні води рівночасно впокоюють душу, вгамовують неспокій урбаністичних тремів, котрими сповнені бесаги нетутешнього подорожнього, же прибув з долів...
  А йо!, — Черемош — то не ріка, то цілий містичний світ, зі своїм пантеоном людей і напів-богів, і гори...
Горр-рри-и!..

  Тут-ки (себто там-ки — в горах, на Черемоші), під Верховиною, розляглося село Криворівня.
  Навіть якщо Вам ніколи не доводилось бувати в Карпатах, — Ви напевне таки бачили його. Саме тут Марічка казала Йванку: “А бачиш оту зорю? Дивись на неї! І я буду дивитись! Будем дивитись разом!”, — так-так, саме тут фільмувалися “Тіні забутих предків”!..

  І не де інде, а саме тут, у Криворівні, в перших числах травня, правовірні Галичани та усі охочі до здорового культурного відпочинку з'їзджаються щороку на фестини. Не подумайте чого злого, — се не якийсь типовий алкомарафон чи джі-джі-джі-всі-свої, — ні разу, — то правдиво добротний в музичнім пляні і багатий на атракції фестиваль.
  Його символом є найбільша у нашій метагалактиці Дримба (саме так, — з великої літери слід і писати) авторства наших Галицьких майстрів з роду Гудим (Тлусте-Відень-Тернопіль-Косів).
  “Черемош-фест” позиціонується як фестиваль карпатської культури та екологічного туризму, — і то є цілком справедлива номінація, — на фестивалі можливо зайнятися рафтингом Чорним Черемошем, покататися на конях, постріляти з лука, спробувати себе в якості підмайстра у коваля... Та що казати, — слова марні, — це потрібно відчути, пропустити через своє нутро, зануритись у містичний світ Черемошу (звісно ж, в буквальному сенсі занурюватись варто лише на мілині у сонячну днину)...

  Отож, якщо Ви схильні до такої пригоди — зустрінемось 2-4 травня у Криворівні. А конфліктний Схід і безконфліктний Захід, нагамуз з нетрями міст, сповнених щоденних турбот, — хай почекають, і решта світу також — там, на Черемоші, инший світ чекає на нас.

  Перейдіть за посиланням щоб дізнатися більше про Фестиваль карпатської туристичної культури Черемош-Фест 2014.