Serwus!
Nazywam się Dajan Jarosław Monastyrski.
Jestem Galicjaninem, urodziłem się w Tarnopolu, obecnie mieszkam w Krakowie.

Z zawodu reżyser i animator kultury,
ale większą część życia pracowałem jako dziennikarz.
Oprócz artykułów, czasami piszę wiersze i inne teksty,
tworzę strony internetowe oraz kręcę i montuję wideo.
Wraz z żoną współprowadzę rodzinną firmę, i cieszę się córką i kotem.

I chociaż szanuję prawo, nigdy nie byłem posłusznym obywatelem.
Mam talent w nieszczęściu artykulacji swoich poglądów.
Z tego powodu zmieniam kraje zamieszkania, zmieniam świat i zmieniam się.
Gdyś interesuje Cię co robię i myślę - zostań tu.
Ostatnie wyróżnione wpisy

прабабця Текля

blog

  за часів серисери людям видавали прапори срср і урср. прапори були атласні, добротні. їх належало вивішувати при нагоді октябрской, уродини головного виродка і, з чорною стрічкою, коли здихав черговий секретар. прабабця моя, Текля, котра все життє прожила під чужим прізвищем, відбирала в голови пару нових хоругов за кожної нагоди. для чого? бо вони ідеально надавались на підстилку під мішки з муком, цукром, крупами - практично не пропускаючи вологи і не піддавались гниттю. прабабця була ще та, - з гонором, і практичною в побуті, чого і вам бажаю...

brak tytułu

artykuły / 2015-2017 Halyczyna.pl

  Чи пов'язуєте ви майбуття своє і дітей своїх з Україною? І якщо так, — чи вбачаєте ви сталі перспективи розвою? А чи усвідомлюєте відрив України від модерного світу?...

Дім моєї пам'яти

polecam / utwory / artykuły / 2015-2017 Halyczyna.pl

  Я бачив руїну чортківської автобусної, — хоча жодних руїн, зрозуміло, там не було, — лише алогічний закрут дороги з горба і бічна вуличка на селище Заводське, — смт яке повстало "за Совітів”, одне з трьох таких в, натицьканій давніми містечками і занепалими містами, Галичині. Я пам'ятаю присмак пилу і сморід в якім була намішано стільки всього, що, розклавши аромат на складові, можна було б списати якщо не половину, — то, принаймі, третину Британіки...

Вступ до історії людяності

artykuły / eseje

  Кожна доба формує свої оригінальні виклики і потребує власного інструментарію для препарації і дослідження. Історія держав та історія народів — це методи минулих епох. Перша метода викристулізувалася від “Історії” Геродота до “Маґна Карти” і Макіявеллі, друга була актуалізована “весною народів”. Направду ж, кожна з них не є абсолютною і цілісною.Обидві методи сперечаються відносно базових визначень (родів, племен, етносів, націй, народів) котрі, на доважок, не завжди поширюють виокремлені ознаки на усіх своїх представників, і, звісно ж, не враховують самоідентифікації окремих людей (котрі, власне, і творять історію) а інколи — і самовизначення народів...